НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ОНКОЛОГІЇ
І РАДІОБІОЛОГІЇ ім. Р.Є. КАВЕЦЬКОГО
КОВТОНЮК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 616-006.04:615.477.2:57.042.2:615.277.3
ЗМІНИ ПРОТЕЇНАЗНО-ІНГІБІТОРНОГО БАЛАНСУ ПРИ РОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН З ІНДУКОВАНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ЦИСПЛАТИНУ
14.01.07 – онкологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України.
Науковий керівник-
академік НАН України, доктор медичних наук, професор Чехун Василь Федорович,
директор, завідувач відділу механізмів протипухлинної терапії Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України.
Офіційні опоненти: -
доктор біологічних наук, професор Воронцова Ада Леонідівна,
провідний науковий співробітник відділу експериментальних клітинних систем Інститутуекспериментальної патології, онкології і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького НАН України;
кандидат біологічних наук
Кизим Олександра Йосипівна,
старший науковий співробітник лабораторії біохімії Інституту отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка АМН України
Захист дисертації відбудеться “26” березня 2008 року о 13.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.155.01 в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України.
Автореферат розісланий “26” лютого 2008 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук
Л.М. Шлапацька
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Проблема формування лікарської резистентності до цитостатиків є, без сумніву, надзвичайно актуальною і навіть ключовою в клінічній практиці, оскільки саме цей феномен у багатьох випадках визначає неефективність хіміотерапії і ставить під загрозу життя онкологічних хворих.
На сьогодні відомо, що резистентність пухлинних клітин до цитостатиків є багатофакторним явищем і пов’язана з рядом особливостей клітин на рівні цитоплазматичної мембрани, внутрішньоклітинних систем детоксикації, систем репарації (Liang X.J. et al., 2004; Longley D.B. et al., 2005; Чехун В.Ф. и соавт., 2006; Chekhun V.F. et al., 2007). Однією з відомих причин виникнення лікарської резистентності може бути порушення сигнальних шляхів розвитку апоптозу (Biliran H.Jr. et al., 2005; Choi H.K. et al., 2005; Ohmichi M. et al., 2005). Слід зазначити, що серед численних факторів регуляції апоптозу, викликаного дією протипухлинних препаратів, значну роль відіграють серинові протеїнази – представники окремого класу протеолітичних ферментів. Зокрема, на сьогодні встановлена участь серинових протеїназ у регуляції апоптозу, індукованого дією цисплатину – протипухлинного препарату, який широко застосовується в клінічній практиці (Kim R. et al., 2001; Wu C.H. et al., 2002; Downing S. et al., 2003; Chien J. et al., 2006; Alfano D. et al., 2006). За цих обставин логічно припустити участь серинових протеїназ та їх інгібіторів і в формуванні резистентності до цисплатину, тим більше, що дані ферменти та їх інгібітори відіграють суттєву роль у механізмах, які асоціюються зі зниженням накопичення цитостатику в пухлинній клітині (Dong Y. ............