Реферат

Матеріальна та духовна культура євреїв Півдня України у XIX ст.

План

1 Побут

2 Одяг

3 Їжа

4 Обряди

5 Особливості соціальної організації та самоврядування

Висновки

Список літератури

1 Побут

Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, які відображують активну творчу діяльність людей в освоєнні світу в ході історичного розвитку суспільства. Специфіка культури відбивається у тому, що вона свідчить, якою мірою людина стала для себе та інших людиною, як вона відчуває та усвідомлює себе такою. Матеріальна культура характеризує діяльність з погляду її впливу на розвиток людини. Духовна культура є результатом діяльності розуму. Цілісна єврейська культура ще не склалася. Вона існує як конгломерат деяких культурних комплексів, характерних для різних етнолінгвістичних груп євреїв, які розвивались в різних етнокультурних умовах, можна казати про синтез цих комплексів

Житла євреїв відрізнялися від українських. Як правило, їх розплановували, щоб мати вихід одразу на вулицю. Це диктувалося умовами і специфікою діяльності євреїв. Оскільки торгівля була основним їхнім заняттям, то часто-густо житло ставало й крамницею. В селі Крутому Кодимського району ще зовсім недавно (в повоєнні роки минулого століття) навколо базарної площі можна було побачити єврейські будівлі, мешканці яких торгували саме по своїх житлах.

Єврейські будинки мали вікна і двері більших розмірів, ніж українські. Господарських споруд, а отже й подвір'їв та огорож практично не було, за винятком тих господарств, де тримали худобу.

У містечках мало місце й таке розпланування: подвір'я, до якого можна було заїхати через широкі ворота, стояло під одним дахом із житлом. Такі будинки найчастіше належали 3 - 4 і більше родинам.

Якщо в українській хаті повсякденний одяг тримали на жердці, то у євреїв його чіпляли на позабиваних у стіну цвяхах та кілках. Не було по єврейських хатах лав та ослонів - користувалися стільцями. Порівняно більше, ніж інші народи, мали євреї посуд. І не лише того, в якому їжу подавали до столу, а й того, в якому їжу готували. Наприклад, для молочних і м'ясних страв кожна господиня тримала окремі горщики чи каструлі. Гріх було також готувати рибу в молочному чи м'ясному горщику. Був і спеціальний пасхальний посуд - як столовий, так і кухонний. Ним користувалися тільки раз на рік.

Власне, од євреїв до трудового українського люду перейшов звичай подавати кожному за столом окрему тарілку, а згодом це передалося й на села, де раніше традиційно їли зі спільних мисок.

У єврейських хатах мали місце картини релігійної тематики, портрети видатних рабинів і предків господарів, але заборонялось тримати вироби рельєфного і скульптурного зображення, бюсти. Нерідко на східній стіні в рамці під склом можна було побачити кольоровий аркуш паперу з текстом Святого письма, емблемами щита Давида (два перехрещені трикутники) тощо. А балків у кожній кімнаті мало бути парне число.

Деякі євреї на пам'ять про сплюндрування Єрусалима, фарбуючи або білячи житло, залишали на стіні не замальований квадрат розміром в аршин. На дверях прибивали пергаментні аркуші з главами Святого письма.

Побутові умови небагатих єврейських родин були досить напруженими. В середині XIX століття в містечках нашого краю в 3 - 4 кімнатах жило по 8 - 10 сімей. ............