ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Визначення поняття та терміну “неологізм” або “інновація”та з’ясування його значеня

І.1 Використання словників для з`ясування значення неологізму

І.2 Зясування значення неологізму з контексту

I.3 Аналіз структури неологізму для з`ясування значення неологізму

І.4 Аналіз творення неологізмів сфери Інтернет та компютерних технологій для з`ясування їх значень

Розділ II. Переклад неологізмів сфери економіки, компютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

II.1 Способи передачі неологізмів сфери економіки , комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

Розділ ІІІ. Особливості адекватного перекладу неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет Розділ ІV. Практика перекладу неологізмів ІV.1 Практика перекладу неологізмів сфери економіки ІV.2 Практика перекладу неологізмів сфери комп`ютерних технологий та Інтернет Висновки Список умовних скорочень

Список використаних джерел

Додаток
Вступ

Переклад, як вид духовної діяльності, бере свій початок ще з глибокої давнини. Він завжди відігравав важливу роль в історії культури окремих народів та світової культури в цілому. В теперішній час – із середини ХХ століття (після Другої світової війни) – перекладацька діяльність у всіх її різновидах набула неймовірного розвитку завдяки зростаючій інтенсивності міжнародних відносин.

Науково-технічна революція, охоплюючи все нові й нові сфери життя, та пов`язана з нею взаємодія всіх наук, очікуваний демографічний вибух та інші найважливіші явища цивілізації призводять до неймовірного розвитку різних видів відносин між державами та іншими іншомовними суспільствами людей. Вплив Інтернету відбивається не тільки у значному кількісному зростанні словникового складу англійської мови, але й у якісних змінах у ланках лексико-семантичної системи. Інтернетизація багатьох сторін повсякденного життя носіїв англійської мови супроводжується широкомасштабною детермінологізацією нової лексики, пов'язаної із сучасною технікою, або її перетворенням у біофункціональну лексику, що належить одночасно і загальнонародній мові, і мовам для спеціальних цілей.

Результати семантичних процесів і змін, викликаних інформаційною революцією, знаходять своє втілення у мовних явищах, що все більше пронизують мову, впливають на існуючі семантичні підсистеми й угруповання. Ключові одиниці ''інфореволюції'' перетворюються на центри слово- і фразотворення, стають домінантними елементами розгалужених лексико - семантичних парадигм. Актуальність процесів і явищ, співвіднесених із сучасним етапом науково-технічного прогресу, обумовлює прагнення відбити відповідні поняття варіативними мовними засобами, створює явище атракції синонімів навколо даних понять. Необхідність розмежування “кібернетичних” і “докібернетичних” понять викликає явище диференціюючої реномінації – більш чіткого позначення старих понять.

Інтернетизація внесла істотні зміни в систему словотвору, породила цілий ряд нових високопродуктивних словотворчих елементів або нових семантико-словотворчих варіантів існуючих афіксів, викликала переміщення суфіксів і префіксів від периферії системи до ядра, від мов для спеціальних цілей до загальнонародної мови, сприяла розширенню самого поняття “словотворчий елемент”. ............