ПЛАН
Вступ
Розділ І. Запозичення як засіб збагачення словникового запасу англійської мови
1.1 Місце іншомовних запозичень в словниковому складі англійської мови
1.2 Класифікація запозичень. Інтернаціональні слова
1.3 Асиміляція запозичень. Фонетична адаптація
1.4 Вплив запозичень на обсяг словника і семантичну структуру англійської мови. Орфографічний вплив французької мови
Розділ ІІ. Основні джерела запозичень
2.1 Власномовна лексика
2.2 Залишки кельтських мов в англійській мові
2.3 Латинські запозичення. Елементи грецької мови
2.4 Запозичення з скандинавських мов
2.5 Запозичення з романських мов. Норманське завоювання
2.6 Запозичення з інших германських мов
2.7 Запозичення з італійської та іспанської мов
2.8 Запозичення з російської мови. Українсько-англійські лексичні відповідності
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Актуальність теми. Термін „запозичення” означає процес надходження та засвоєння іншомовних слів внаслідок різних соціальних причин, а саме: війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків тощо.
Запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового запасу. В певних мовах вони не мали такого впливу, який міг би істотно відобразитися на словниковому запасі мови. В інших мовах у різні історичні епохи вони мали такий істотний вплив, що навіть службові слова як, наприклад, займенники, прийменники, запозичені з інших мов, витісняли корінні службові слова. Оскільки процес запозичення є властивим для кожної мови і особливо значущим для лексичного складу англійської мови, ця тема завжди розглядалася як важлива і актуальна. Вона має достатньо матеріалу і для розгляду і для дослідження.
Жива мова - це явище, яке постійно змінюється та розвивається: приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве. Відтак, для учених, що працюють в області лексикології, залишається багато питань, які потребують розгляду.
Проблема полягає у тому, що в процесі тривалого історичного розвитку англійська мова у той чи інший спосіб запозичила значну кількість іноземних слів, які проникли в словниковий склад мови. Серед цих слів є як службові слова, так і словотворчі морфеми. Така велика кількість запозичених слів в англійській мові дала підставу деяким лінгвістам стверджувати, що англійська мова втратила свою самобутність і що вона є "гібридною мовою". Англійський лінгвіст А. Бо, наприклад, стверджує, що словотворча здатність англійської мови почала помітно затухати у зв'язку з тією легкістю, з якою ця мова звертається до інших мов у разі потреби позначення нового поняття. [29,315] Ми вважаємо, що ці твердження не відповідають дійсності.
Актуальність даного дослідження зумовила вибір теми дипломної роботи: „Збагачення англійського словника за рахунок іншомовних запозичень”.
Об'єктом дослідження у нашій роботі є запозичення, які є наслідком зближення народів на ґрунті економічних, політичних і культурних зв'язків.
Предметом даної роботи є процес запозичення, який є властивим для кожної мови.
Основна мета роботи - довести, що хоча в англійській мові велика кількість слів є запозиченими, ця мова не втратила своєї самобутності.
Виходячи з поставленої мети, завданнями даного дослідження є:
1. визначити роль і місце іншомовних запозичень в лексичному складі англійської мови;
2. дослідити особливості функціонування власномовної лексики в сучасній англійській мові;
3. здійснити класифікацію запозичень;
4. охарактеризувати асиміляцію запозичень та їх фонетичну адаптацію;
5. розглянути основні джерела запозичень:
• залишки кельтських мов в англійській;
• латинські та грецькі запозичення;
• запозичення з скандинавських мов;
• запозичення з романських мов;
• запозичення з інших германських мов;
• запозичення з італійської та іспанської мов;
• запозичення з російської мови та українсько-англійські відповідники.
Теоретичною основою дослідження стали праці загального характеру з основ англійської лексикології І.В. ............
